1. Словник української мови Грінченка

зазивний

Зазивни́й, -а́, -е́

Воззывный. зазивни́й лист. Воззваніе. Зазивний лист до української интелліґенції. К. ХП. 113.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазивний — зазивни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зазивний — -а, -е, рідко. 1》 Який кличе, запрошує. 2》 перен. Який закликає до чого-небудь, спонукає до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зазивний — Кличний, благальний Словник чужослів Павло Штепа
  4. зазивний — ЗАЗИВНИ́Й, а́, е́, рідко. 1. Який кличе, запрошує. З перехресної вулиці від складального цеху.. раптом почувся голосний, зазивний жіночий крик (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 172). 2. перен. Який закликає до чого-небудь, спонукає на щось. Словник української мови в 11 томах