зазнайкувато
ЗАЗНА́ЙКУВАТО. Присл. до зазна́йкуватий.
Іван Іванович Горобець, який завжди поводився зі мною зверхньо, дещо зазнайкувато, голос якого найчастіше звучав повчально і безапеляційно, йде поруч якось бочком, говорить солодко (Збан., Малин. дзвін, 1958, 322).
Словник української мови (СУМ-11)