зазнайкувато
ЗАЗНА́ЙКУВАТО. Присл. до зазна́йкуватий.
Іван Іванович Горобець, який завжди поводився зі мною зверхньо, дещо зазнайкувато, голос якого найчастіше звучав повчально і безапеляційно, йде поруч якось бочком, говорить солодко (Збан., Малин. дзвін, 1958, 322).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зазнайкувато — зазна́йкувато прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- зазнайкувато — Присл. до зазнайкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови