1. Словник української мови в 11 томах

зазнайкуватий

ЗАЗНА́ЙКУВАТИЙ, а, е. Який зазнається ( див. зазнава́тися¹).

Гриць задумався про Ульку. Що воно за персона, та Улька? Певно, пихата й зазнайкувата (Добр., Ол— солдатики, 1961, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазнайкуватий — зазна́йкуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зазнайкуватий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  3. зазнайкуватий — -а, -е. Який зазнається (див. зазнаватися I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зазнайкуватий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови