займанщина
ЗАЙМАНЩИ́НА, и, ж. Земельна власність, придбана правом першого зайняття вільної землі.
Там чоловік.. в степу облюбовує займанщину в якихось двадцять десятин, купує реманент, худобу і, скажу вам, стає господарем (Стельмах, Хліб.., 1959, 204);
// Ділянка, розчищена і оброблювана звичайно далеко за межами села і поза громадськими землями.
— На Січі добре козакувати, а на займанщині хліб робити! — сказав сам собі [Мирон] (Мирний, І, 1949, 180).
Словник української мови (СУМ-11)