закадити

ЗАКАДИ́ТИ, каджу́, кади́ш, док.

1. Почати кадити ладаном.

2. розм. Задиміти.

Затанцювали іскри навколо пальців чоловіка,.. і відразу по хаті приємно, духом бджіл, закадила, закурила губка (Стельмах, Хліб.., 1959, 183);

// Почати палити (люльку, цигарки і т. ін.).

Закадили панотці і поодкидали голови в кутки канапи. І полилась їх розмова (Н.-Лев., І, 1956, 120).

Значення в інших словниках

1. закадити — закади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закадити — -каджу, -кадиш, док. 1》 Почати кадити ладаном. 2》 розм. Задиміти. || Почати палити (люльку, цигарки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закадити — Закади́ти, -джу́, -диш гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою. Левиц. Пов. 232.  Словник української мови Грінченка