закаляти

ЗАКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Забруднити, замазати чим-небудь.

Ішов писар у гості.. А воно саме тільки перейшов дощ, і скрізь по вулицях калюжі були. Не хочеться писареві чоботи закаляти (Україна.., І, 1960, 21);

— Який чорт наддав вам закидати ванну, закаляти її своїми брудними колодками? (Кач., II, 1958, ЗО).

Значення в інших словниках

1. закаляти — закаля́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закаляти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Забруднити, замазати чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закаляти — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
4. закаляти — Закаля́ти, -ля́ю, -єш гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. І. 67.  Словник української мови Грінченка