закапотіти
ЗАКАПОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до зака́пати 2.
Він і сам того не тямив, коли й як із його очей закапотіли теплі сльози (Фр., IV, 1950, 419).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАКАПОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до зака́пати 2.
Він і сам того не тямив, коли й як із його очей закапотіли теплі сльози (Фр., IV, 1950, 419).
Словник української мови (СУМ-11)