закапризувати

ЗАКАПРИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати капризувати.

Він [хворий] пообідав без охоти, залишивши майже все цілим. Потім занудьгував, закапризував, примушував дівчину весь час сидіти біля нього (Коз., Сальвія, 1959, 99);

*Образно. — Сьогодні мій верстат закапризував зранку, — скаржилась вона майстрові, — двічі ремінь скидав зі шківа (Донч., VI, 1957, 160).