заквітлий

ЗАКВІ́ТЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до закві́тнути.

Береза шелестить кучерявим листом, весняні гуки озиваються в заквітлім гаю (Л. Укр., III, 1952, 268).

Значення в інших словниках

1. заквітлий — закві́тлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заквітлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заквітнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови