1. Словник української мови в 11 томах

заквітлий

ЗАКВІ́ТЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до закві́тнути.

Береза шелестить кучерявим листом, весняні гуки озиваються в заквітлім гаю (Л. Укр., III, 1952, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заквітлий — закві́тлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заквітлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заквітнути. Великий тлумачний словник сучасної мови