заки
ЗА́КИ, спол., діал. Поки.
А він мене за руку, — пригорнув і поцілував. Заки я схаменулась, його вже й немає (Вовчок, І, 1955, 127);
Заки Аркадій вирішував, паламар підтюпцем перший вбіг на подвір’я (Вільде, Сестри.., 1958, 38).
Словник української мови (СУМ-11)