закиданий

ЗАКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заки́дати.

Дно скрізь видно; воно закидане круглуватим камінням (Н.-Лев., II, 1956, 416);

По драбині видерся я на горище. Воно просторе, закидане старими сітками, морською травою, дровами та стружками (Збан., Мор. чайка, 1959, 31);

Пишу похапцем, в Чернігові, закиданий всякими справами (Коцюб., III, 1955, 200);

у знач. прикм.

[Бабуся:] І дівчина з Чугайстром щосили Побігли до закиданої ями (Воронько, Казка.., 1957, 15).

Значення в інших словниках

1. закиданий — заки́даний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. закиданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до закидати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закиданий — А, -е. нарк. Під дією наркотику. Закиданий підліток.  Словник сучасного українського сленгу
4. закиданий — Заки́даний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)