закинути —
заки́нути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
закинути —
див. закидати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закинути —
закида́ти / заки́нути ву́дочку (гачо́к, га́ка і т. ін.). 1. Обережно, натяками розвідувати, з’ясовувати щось. Здалека почала (Уляна): “Хоч би з батьками познайомив мене. Якось незручно”.
Фразеологічний словник української мови
закинути —
ВІДКИДА́ТИ (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДВО́ДИТИ (також повільно, нерізко); ЗАКИДА́ТИ (перев. назад). — Док.: відки́нути, відверну́ти, відвести́, заки́нути.
Словник синонімів української мови
закинути —
Закинути, -ся см. закидати, -ся.
Словник української мови Грінченка