закладини

ЗАКЛА́ДИНИ, дин, мн. Закладання фундаменту нової будівлі, що звичайно супроводжується певною урочистістю і певними обрядами.

Через тиждень колгоспні теслі завалили стару Лесеву хату. На закладинах нової майстер Микола побажав сім’ї щастя-долі (Коз., Сонце.., 1957, 50);

— Ого-го, тут уже без нас справляли закладини! (Донч., VI, 1957, 374);

Андрій Боголюбський.. зробив закладини і власноручно замурував наріжний камінь під новий собор у Владимирі на Клязьмі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 281).

Значення в інших словниках

1. закладини — закла́дини множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. закладини — див. основа; початок  Словник синонімів Вусика
3. закладини — Закладчини, закладення, закладання, сов. закладка.  Словник синонімів Караванського
4. закладини — -дин, мн. Закладання фундаменту нової будівлі, що звичайно супроводжується певною урочистістю і певними обрядами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. закладини — Закладини, -дин ж. мн. Закладка, основаніе (зданія), также и пиршество по этому поводу. Чуб. VII. 376. Нехай піде позве людей на закладини. Рудч. Ск. І. 92.  Словник української мови Грінченка