заклейка

ЗАКЛЕ́ЙКА, и, ж. Смуга паперу і т. ін., якою що-небудь заклеєно.

Хвилюючись, Юрко поколупав ножем заклейку на рамі (Козл., Ю. Крук, 1950, 249).

Значення в інших словниках

1. заклейка — за́кле́йка іменник жіночого роду предмет закле́йка іменник жіночого роду смуга паперу  Орфографічний словник української мови
2. заклейка — -и, ж. Смуга паперу і т. ін., якою що-небудь заклеєно.  Великий тлумачний словник сучасної мови