заклейка

ЗАКЛЕ́ЙКА, и, ж. Смуга паперу і т. ін., якою що-небудь заклеєно.

Хвилюючись, Юрко поколупав ножем заклейку на рамі (Козл., Ю. Крук, 1950, 249).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклейка — за́кле́йка іменник жіночого роду предмет закле́йка іменник жіночого роду смуга паперу Орфографічний словник української мови
  2. заклейка — -и, ж. Смуга паперу і т. ін., якою що-небудь заклеєно. Великий тлумачний словник сучасної мови