заклейка
ЗАКЛЕ́ЙКА, и, ж. Смуга паперу і т. ін., якою що-небудь заклеєно.
Хвилюючись, Юрко поколупав ножем заклейку на рамі (Козл., Ю. Крук, 1950, 249).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ЗАКЛЕ́ЙКА, и, ж. Смуга паперу і т. ін., якою що-небудь заклеєно.
Хвилюючись, Юрко поколупав ножем заклейку на рамі (Козл., Ю. Крук, 1950, 249).