заклацати

ЗАКЛА́ЦАТИ, аю, аєш, док. Почати клацати.

Заклацали його [Гнідкові] копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху (Мирний, IV, 1955, 310);

Двоє сторожових юнаків трохи не вбили Кіхаку, заклацавши затворами (Ю. Янов., І, 1958, 214);

Заклацали одразу дві рахівниці (Кучер, Трудна любов, 1960, 385);

Защебетали всякі там горобці, лелеки заклацали на стрісі (Донч., VI, 1957, 44).