заклечаний

ЗАКЛЕ́ЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заклеча́ти;

// У знач. прикм.

Попереду веселої процесії поважно ступають заклечані коні (Гончар, І, 1954, 463);

Земле заклечана, земле духмяна. Чую тебе я в собі, як Антей (Павл., Бистрина, 1959, 123).

Значення в інших словниках

1. заклечаний — закле́чаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заклечаний — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. заклечаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заклечати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови