заклеювати
ЗАКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. Намазуючи чимось липким, змочуючи клей на чомусь, зліплювати, склеювати що-небудь.
Макар Іванович заклеював лист (Коцюб., І, 1955, 164);
Він дописав листа, вклав його у конверт, старанно заклеїв і написав адресу (Головко, II, 1957, 552);
// Наліплюючи, наклеюючи, покривати щось.
— А зараз поможи мені вікна заклеювати. Щоб скло не повилітало від струсу (Кучер, Чорноморці, 1956, 34);
Василько і сам почав вірити, що то написали партизани, хоч добре знав, хто заклеїв фашистський напис (Турч., Зорі.., 1950, 15).
Словник української мови (СУМ-11)