заклопотання

ЗАКЛОПО́ТА́ННЯ, я, с., діал. Збентеження, зніяковілість.

Вони обступили Гриця, стискали його руки, любуючися його заклопотанням, що густим рум’янцем розлилося по його лиці (Фр., III, 1950, 317);

Ніколи в житті не бачив я вдруге такого змішання й заклопотання в жінки, як у цій хвилі — в сеї дівчини. Почервонівши аж під саме волосся, вона стояла хвильку, майже безпомічно, як дитина (Коб., III, 1956, 142).

Значення в інших словниках

1. заклопотання — заклопо́та́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. заклопотання — -я, с., діал. Збентеження, зніяковілість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заклопотання — заклопо́та́ння стурбованість, схвильованість (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт