заклубочений
ЗАКЛУБО́ЧЕНИЙ, а, е. Покритий клубами (хмар диму, куряви і т. ін.).
Розгулялася гроза. Вечорове заклубочене хмарами небо перетинали блискавки, тріском і грюкотом били громовиці (Грим., Незакінч. роман, 1962, 76).
Словник української мови (СУМ-11)