Словник української мови в 11 томах

заклубочений

ЗАКЛУБО́ЧЕНИЙ, а, е. Покритий клубами (хмар диму, куряви і т. ін.).

Розгулялася гроза. Вечорове заклубочене хмарами небо перетинали блискавки, тріском і грюкотом били громовиці (Грим., Незакінч. роман, 1962, 76).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заклубочений — заклубо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. заклубочений — -а, -е. Покритий клубами (хмар, диму, куряви і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови