закльовуватися

ЗАКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАКЛЮ́НУТИСЯ, неться, док.

1. розм. Те саме, що заро́джуватися 2.

У його серці закльовувалось щось нове: йому хотілося, щоб громада його послухала (Мирний, І, 1949, 379);

Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить (Номис, 1864, № 13231);

Один Оркадій нічого не помічав: у голові все снувалися думки, які заклюнулись уночі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 97);

// Починатися.

Добре бути заздалегідь на місці, як тілько закльовується ярмарок (Сл. Гр.);

Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось, Чи ще тілько заклюнулось І рай запалило? (Шевч., 1,1951, 312).

2. тільки недок. Пас. до закльо́вувати 1.

Значення в інших словниках

1. закльовуватися — закльо́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закльовуватися — -ується, недок., заклюнутися, -неться, док. 1》 розм. Те саме, що зароджуватися 2). || Починатися. 2》 тільки недок. Пас. до закльовувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закльовуватися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови