Словник української мови в 11 томах

заковтування

ЗАКО́ВТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. зако́втувати.

На нижній щелепі [гадюки ] та в глибині верхньої е нетрубчасті, невеликі зуби, що служать для затримання здобичі при заковтуванні (Визначник земноводних.., 1955, 131).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заковтування — зако́втування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. заковтування — -я, с. Дія за знач. заковтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови