заковтування
ЗАКО́ВТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. зако́втувати.
На нижній щелепі [гадюки ] та в глибині верхньої е нетрубчасті, невеликі зуби, що служать для затримання здобичі при заковтуванні (Визначник земноводних.., 1955, 131).
Словник української мови (СУМ-11)