заколоситися

ЗАКОЛОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док. Почати колоситися, викидати колос.

Вже встигла вирости молода трава, а якийсь скороспілий вівсюжок навіть заколосився (Донч., V, 1957, 538);

Там, де раніш була пустка, буйно заколоситься хліб (Довж., III, 1960, 73);

// чим і без додатка. Вкритися колоссям (про землю, ниву і т. ін.).

Минув рік-другий — і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею (Мирний, IV, 1955, 241);

І от уже заколосилася нива, і була вона як суцільне золоте море (Ів., Вел. очі, 1956, 113);

Заколосилася, рясно зародила рідна земля, ніби віддячуючи людям за добру працю (Цюпа, Україна.., 1960, 282).

Значення в інших словниках

1. заколоситися — заколоси́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заколоситися — -оситься, док. Почати колоситися, викидати колос. || чим і без додатка. Вкритися колоссям (про землю, ниву і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заколоситися — Заколоситися, -шуся, -сишся гл. Выбросить колосъ. Пшениця розрослась і заколосилась навдивовижу. Стор.  Словник української мови Грінченка