заколотий
ЗАКО́ЛОТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заколо́ти¹ 1, 2.
[Дон Жуан:] Ви мов заколота кривава жертва, такі в вас очі… (Л. Укр., III, 1952, 371).
ЗАКО́ЛОТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заколо́ти².
Густе жовтаво-біле волосся її, підрізане на рівні плечей і недбало заколоте збоку великим гребінцем, спереду рівним, товстим пасмом спадало на лоб (Коз., Сальвія, 1959, 16).
Словник української мови (СУМ-11)