1. Словник української мови в 11 томах

заколотий

ЗАКО́ЛОТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заколо́ти¹ 1, 2.

[Дон Жуан:] Ви мов заколота кривава жертва, такі в вас очі… (Л. Укр., III, 1952, 371).

ЗАКО́ЛОТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заколо́ти².

Густе жовтаво-біле волосся її, підрізане на рівні плечей і недбало заколоте збоку великим гребінцем, спереду рівним, товстим пасмом спадало на лоб (Коз., Сальвія, 1959, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколотий — зако́лотий 1 дієприкметник убитий зако́лотий 2 дієприкметник пришпилений Орфографічний словник української мови
  2. заколотий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заколоти I 1), 2). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заколоти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заколотий — Зако́лений і зако́лотий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)