заколотити —
заколоти́ти дієслово доконаного виду розмішати що-небудь у рідині; забаламутити
Орфографічний словник української мови
заколотити —
Заколоти́ти, перен. Потьмарити. Тої радости не змогли мені заколотити ті два голуби, котрі так гарно вміють колотити чисту воду (Б., 1895, 11, 1) // порівн. укр. заколотити — розм. порушувати спокій, викликати занепокоєння, заколотник — розм.
Українська літературна мова на Буковині
заколотити —
див. заколочувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заколотити —
БАЛАМУ́ТИТИ кого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИ розм., КОЛОТИ́ТИ кого, що, ким, чим, розм., МУТИ́ТИ розм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИ перев. із сл. спокій, розм. — Док.
Словник синонімів української мови
заколотити —
Заколотити см. заколочувати.
Словник української мови Грінченка