заколядувати

ЗАКОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., етн.

1. Почати колядувати, співати колядку.

Жінки заколядували, вихваляючи гостинність господаря з господинею (Кок., Новели, 1962, 94);

На небі з’явилась зірка, а під вікном пролунали дитячі голоси колядників. Заколядували найменші (Гжицький, У світ.., 1960, 82).

2. Проспівати колядку.

Уже по других краях села стихла колядка, уже і світло де-не-де тільки горіло, а наші колядники все ще бігали та відшукували, кому, б заколядувати (Мирний, III, 1954, 43).

Значення в інших словниках

1. заколядувати — заколядува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заколядувати — -ую, -уєш, док., етн. 1》 Почати колядувати, співати колядку. 2》 Проспівати колядку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заколядувати — Заколядувати, -ду́ю, -єш гл. 1) Запѣть колядку. Ой я тобі, дядьку, заколядую. Чуб. III. 427. 2) Заработать пѣніемъ коля́дки.  Словник української мови Грінченка