заколілий
ЗАКОЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до заколіт́и.
*Образно. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє заколілої душі, закляклого серця? (Мирний, III, 1954, 66).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАКОЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до заколіт́и.
*Образно. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє заколілої душі, закляклого серця? (Мирний, III, 1954, 66).
Словник української мови (СУМ-11)