1. Словник української мови в 11 томах

заколілий

ЗАКОЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до заколіт́и.

*Образно. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє заколілої душі, закляклого серця? (Мирний, III, 1954, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до заколіти. Великий тлумачний словник сучасної мови