1. Словник української мови в 11 томах

заколіти

ЗАКОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм. Док. до колі́ти.

Як руки на снігу В мене заколіють. Хухне теплая душа — І руки тепліють (Рудан., Тв., 1956, 135);

— Мати як припала до його [пана] ніг — та так і заколіла (Мирний, III, 1954, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколіти — заколі́ти дієслово доконаного виду заклякнути розм. Орфографічний словник української мови
  2. заколіти — -ію, -ієш, розм. Док. до коліти. Великий тлумачний словник сучасної мови