заколіти

заколі́ти

дієслово доконаного виду

заклякнути

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколіти — -ію, -ієш, розм. Док. до коліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заколіти — ЗАКОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм. Док. до колі́ти. Як руки на снігу В мене заколіють. Хухне теплая душа — І руки тепліють (Рудан., Тв., 1956, 135); — Мати як припала до його [пана] ніг — та так і заколіла (Мирний, III, 1954, 163). Словник української мови в 11 томах