заколілий

заколі́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до заколіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколілий — ЗАКОЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до заколіт́и. *Образно. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє заколілої душі, закляклого серця? (Мирний, III, 1954, 66). Словник української мови в 11 томах