законно

ЗАКО́ННО. Присл. до зако́нний 1, 2.

Він з торгів законно купляв ділянку і за могоричі вирубував навколо, стільки дерев, що не вмістились би і в п’яти ділянках (Стельмах, II, 1962, 35);

— Забирай виграш, — сказав хазяїн рулетки, але Данькові ще й зараз не зовсім вірилось, що вся ота купа грошей, що лежить на кону, відтепер законно належить йому одному (Гончар, 1, 1959, 47);

Трудящі України законно пишаються видатними досягненнями вчених, які працюють у галузі ядерної фізики (Наука.., 3, 1960, 2).

Значення в інших словниках

1. законно — зако́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. законно — Присл. до законний 1), 2), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. законно — Зако́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)