законниця

ЗАКО́ННИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до зако́нник 2.

[Васюта:] Вона вам заспіває «Ангел господній». Що, забули ви, яких пісень законниці співають (Забашта, Пісня.., 1961, 150).

Значення в інших словниках

1. законниця — Черниця, монашка [I]  Словник з творів Івана Франка
2. законниця — зако́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. законниця — -і. Жін. до законник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. законниця — Зако́нниця, -ці, -цею; -нниці, -нниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)