Значення в інших словниках
-
законниця —
зако́нниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
законниця —
-і. Жін. до законник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
законниця —
Зако́нниця, -ці, -цею; -нниці, -нниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
законниця —
ЗАКО́ННИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до зако́нник 2. [Васюта:] Вона вам заспіває «Ангел господній». Що, забули ви, яких пісень законниці співають (Забашта, Пісня.., 1961, 150).
Словник української мови в 11 томах