законниця

зако́нниця

-і.

Жін. до законник.

Значення в інших словниках

1. законниця — Черниця, монашка [I]  Словник з творів Івана Франка
2. законниця — зако́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. законниця — Зако́нниця, -ці, -цею; -нниці, -нниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. законниця — ЗАКО́ННИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до зако́нник 2. [Васюта:] Вона вам заспіває «Ангел господній». Що, забули ви, яких пісень законниці співають (Забашта, Пісня.., 1961, 150).  Словник української мови в 11 томах