законник
зако́нник
-а, ч.
1》 розм. Знавець законів (у 1 знач.).
|| Той, хто суворо пильнує, дотримується законів; охоронець закону.
2》 заст. Чернець.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизако́нник
-а, ч.
1》 розм. Знавець законів (у 1 знач.).
|| Той, хто суворо пильнує, дотримується законів; охоронець закону.
2》 заст. Чернець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови