1. Словник української мови в 11 томах

законниця

ЗАКО́ННИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до зако́нник 2.

[Васюта:] Вона вам заспіває «Ангел господній». Що, забули ви, яких пісень законниці співають (Забашта, Пісня.., 1961, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. законниця — Черниця, монашка [I] Словник з творів Івана Франка
  2. законниця — зако́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. законниця — -і. Жін. до законник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. законниця — Зако́нниця, -ці, -цею; -нниці, -нниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)