законниця
Зако́нниця, -ці, -цею; -нниці, -нниць
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- законниця — Черниця, монашка [I] Словник з творів Івана Франка
- законниця — зако́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- законниця — -і. Жін. до законник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- законниця — ЗАКО́ННИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до зако́нник 2. [Васюта:] Вона вам заспіває «Ангел господній». Що, забули ви, яких пісень законниці співають (Забашта, Пісня.., 1961, 150). Словник української мови в 11 томах