законятися

ЗАКОНЯ́ТИСЯ, я́ється і ЗАКО́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАКОНИ́ТИСЯ, и́ться, док., діал. Зароджуватися.

Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки (Сл. Гр.);

// перен. Починатися, з’являтися.

Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли закониться день після нічної тиші (Ю. Янов., І, 1954, 291).

Значення в інших словниках

1. законятися — законя́тися дієслово недоконаного виду зароджуватися діал.  Орфографічний словник української мови
2. законятися — -яється і законюватися, -юється, недок., законитися, -иться, док., діал. Зароджуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. законятися — ЗАРОДИ́ТИСЯ (про живі організми — почати своє існування внаслідок певних природних процесів), ЗАЧА́ТИСЯ, ЗАПЛОДИ́ТИСЯ розм., ЗАКОНИ́ТИСЯ діал. — Недок.: заро́джуватися, запло́джуватися, законя́тися (зако́нюватися).  Словник синонімів української мови