1. Словник української мови в 11 томах

законятися

ЗАКОНЯ́ТИСЯ, я́ється і ЗАКО́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАКОНИ́ТИСЯ, и́ться, док., діал. Зароджуватися.

Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки (Сл. Гр.);

// перен. Починатися, з’являтися.

Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли закониться день після нічної тиші (Ю. Янов., І, 1954, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. законятися — законя́тися дієслово недоконаного виду зароджуватися діал. Орфографічний словник української мови
  2. законятися — -яється і законюватися, -юється, недок., законитися, -иться, док., діал. Зароджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. законятися — ЗАРОДИ́ТИСЯ (про живі організми — почати своє існування внаслідок певних природних процесів), ЗАЧА́ТИСЯ, ЗАПЛОДИ́ТИСЯ розм., ЗАКОНИ́ТИСЯ діал. — Недок.: заро́джуватися, запло́джуватися, законя́тися (зако́нюватися). Словник синонімів української мови