закопчений
ЗАКО́ПЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закопти́ти.
Там у закопченій димом розколині, як у дуплі великої деревини, вариться на розжарених вуглях [вуглинах] кава (Коцюб., І, 1955, 291);
Він [танк] повернувся з битви без пробоїн, закурений, закопчений в бою (Бажан, І, 1946, 125).
Словник української мови (СУМ-11)