закосичувати
ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОСИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Прикрашати, убирати волосся або головний убір квітами, стрічками і т. ін.; заквітчувати.
Він зриває квітку та закосичує нею кресаню (Коцюб., II, 1955, 322);
Дівчата закосичили її [Шуру Ясногорську], заквітчали, наче справжню наречену (Гончар, III, 1959, 441);
*Образно. Пісня лилася про кралю весну, яка.. закосичувала узгір’я і сповнювала пташиним гомоном ліси, узлісся і переліски (Чендей, Вітер.. 1958, 169).
Словник української мови (СУМ-11)