закостеніння

ЗАКОСТЕНІ́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. закостені́ти.

Перед кількома роками батькове закостеніння лише починалося, а не стало тоді в сина розум запобігти цьому страшному процесові чимось конкретним, а не демагогічними загальниками (Шовк., Людина.., 1962, 313).

Значення в інших словниках

1. закостеніння — закостені́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. закостеніння — -я, с. Дія та її результат за знач. закостеніти. || Етап остеосинтезу, при якому відбувається мінералізація (обвапнування) міжклітинної речовини. Ендохондральне закостеніння — закостеніння, яке відбувається в тканині хряща; закінчується утворенням губчастої речовини кістки.  Великий тлумачний словник сучасної мови