закостеніння

ЗАКОСТЕНІ́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. закостені́ти.

Перед кількома роками батькове закостеніння лише починалося, а не стало тоді в сина розум запобігти цьому страшному процесові чимось конкретним, а не демагогічними загальниками (Шовк., Людина.., 1962, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закостеніння — закостені́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. закостеніння — -я, с. Дія та її результат за знач. закостеніти. || Етап остеосинтезу, при якому відбувається мінералізація (обвапнування) міжклітинної речовини. Ендохондральне закостеніння — закостеніння, яке відбувається в тканині хряща; закінчується утворенням губчастої речовини кістки. Великий тлумачний словник сучасної мови