Словник української мови в 11 томах

закрадливий

ЗАКРА́ДЛИВИЙ, а, е.

1. Який закрадається, непомітно проникає куди-небудь.

Дехто на казенних сторінках вахтового журналу намагається ще й знайти відображення всіх порухів матроського серця в поході: прояви його мужності і стійкості, закрадливі сумніви, розраяність морем чи безмежну відданість йому (Логв., Давні рани, 1961, 6).

2. Який уміє хитрощами та догоджанням увійти в довір’я;

// Спрямований на те, щоб добитися прихильності, приязні кого-небудь.

Закрадливий розум; Закрадливий голос.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. закрадливий — закра́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. закрадливий — -а, -е. 1》 Який закрадається, непомітно проникає куди-небудь. 2》 Який уміє хитрощами та догоджанням увійти в довіру. || Спрямований на те, щоб домогтися прихильності, приязні кого-небудь. Закрадливий голос.  Великий тлумачний словник сучасної мови