закрайок
ЗАКРА́ЙОК, йка, ч., розм. Край чого-небудь.
На закрайках дахів разками намиста висіли скляні краплі туману (Панч, Мир, 1937, 92);
// Смуга льоду вздовж берега.
Грицько.. обережно пробує носком чобота закрайки і, впевнившись, що крига міцна, випускає з руки лозину, за яку держався, ступає на лід (Коз., Блискавка, 1962, 229).
Словник української мови (СУМ-11)