1. Словник української мови в 11 томах

закрайок

ЗАКРА́ЙОК, йка, ч., розм. Край чого-небудь.

На закрайках дахів разками намиста висіли скляні краплі туману (Панч, Мир, 1937, 92);

// Смуга льоду вздовж берега.

Грицько.. обережно пробує носком чобота закрайки і, впевнившись, що крига міцна, випускає з руки лозину, за яку держався, ступає на лід (Коз., Блискавка, 1962, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закрайок — закра́йок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закрайок — -йка, ч., розм. Край чого-небудь. || Смуга льоду вздовж берега. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закрайок — I. КРАЙ (лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії), КІНЕ́ЦЬ, КРА́ЙКА розм., ЗАКРА́ЙОК розм., ЗАКРА́ЇНА розм., ПРУГ розм., ПРУЖО́К розм., РУБЕ́ЦЬ розм., О́КРАЙ заст., ОКРА́ЙОК заст., ОКРА́ЄЦЬ заст., ПРИКОНЕ́ЧЧЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. закрайок — Закрайок, -йку м. Край, окраина. Словник української мови Грінченка